Новина: Механізм українських дитячих інтернатів для торгівлі дітьми
Уряди, релігійні організації та церкви, агентства з надання допомоги та туристи-волонтери, які вносять пожертви у вигляді готівки та товарів для дитячих інтернатів, будують і відновлюють дитячі будинки та інші заклади, можуть ненавмисно фінансувати торгівлю дітьми.
Діти з бідних сімей та діти з обмеженими можливостями, замкнені й ізольовані від родин і спільнот, є легкою здобиччю для торговців і педофілів. Безчесні працівники закладів часто отримують вигоду від злочинних операцій, де викрадені діти є товаром.
Міжнародна організація із захисту прав людей з обмеженими можливостями («Disability Rights International» (DRI)) нещодавно надала звіт — «Немає шляху додому: експлуатація та насильство над дітьми в українських притулках» — після трьох років дослідження стану дітей, які живуть в закладах спеціального догляду.
DRI з’ясувала, що діти знаходяться під загрозою викрадення для сексуального рабства, використання їх як робочої сили, порнографії та торгівлі людськими органами в країні, яка є центром торгівлі людьми.
За офіційними даними 82 000 дітей живуть в цих закладах, незважаючи на те, що точні цифри невідомі. Деякі українські активісти округлили число таких дітей до 200 000.
Звіт Державного Департаменту Сполучених Штатів 2014 р. про торгівлю людьми (The 2014 U.S. State Department’s Trafficking in Persons Report (TIP)) стверджує, що «Діти в дитячих інтернатах і кризових центрах все ще особливо незахищені від торгівлі людьми на території України».
Міжнародна організація із захисту прав людей з обмеженими можливостями виявила в стінах дитячих інтернатів сексуальне насильство, жорстоке поводження і зґвалтування як відомий факт. Дітей часто відразу забирають з дитячих інтернатів у сексуальне рабство та використовують як робочу силу за даними організацій з питань анти-торгівлі дітьми в Україні.
«Сексуальне насильство в стінах дитячих інтернатів досягає значних масштабів… То ж це є рушійним фактором, який втягує дітей в сексуальну експлуатацію, навіть після того, як вони виростають. Вони вже звикли до сексуального насильства», – зазначає експерт відділу боротьби з торгівлею людьми.
Творці дитячої порнографії йдуть напряму в притулки, щоби знайти свою жертву. Діти, офіційно визнані такими, що мають обмежені можливості, знаходяться під особливою загрозою бути викраденими для торгівлі своїми ж органами. Одній бабусі новонародженого немовляти із синдромом Дауна лікарі сказали, що вони можуть продати немовля на органи та отримати за це гроші.
Марія, яка виросла в дитячому інтернаті в Одесі, втекла звідти у віці 15 років, коли виникла загроза її життю.
«Діти можуть піти в ліс за будівлею та зникнути», — розповіла вона DRI. «Щороку від 10 до 20 дітей зникає безслідно. Ми думаємо, це були ґвалтівники та вбивці. Деякі діти були знайдені мертвими, проте нічого не було зроблено. Працівники закладу ніколи не запитували «чому»?».
У дитячому інтернаті з поганою славою під номером п’ять знаходився в підвальному приміщенні публічний дім під вивіскою «сауна/масажний кабінет», де купували та продавали в сексуальне рабство дітей. Дана діяльність була припинена в 2012 році, проте дитячий інтернат досі залишається відкритий, із багатьма потерпілими, які досі живуть там.
Дітей з обмеженими можливостями, засуджених на життя в ізоляції та забутті, переводять в дорослі психіатричні заклади чи будинки для пристарілих, коли їм виповняється 16 років, де вони залишаються до кінця життя. Однак такі діти з незначними відхиленнями чи без відхилень «закінчують дитячий інтернат» і, наділені хворобою, йдуть у самостійне життя. Вони знаходяться під загрозою бути викраденими просто з вулиць і часто торговці людьми чекають на них там за дверима дитячого інтернату, як тільки вони його покидають.
DRI провела опитування колишніх мешканців дитячого інтернату, багато з яких живуть на вулицях та в підземних каналізаціях в Одесі та Києві. Вони розповіли про сексуальне та фізичне насильство, тортури та примусову працю, яким вони піддавались будучи дітьми, які живуть в дитячих інтернатах.
«Мене зґвалтували і потім я зґвалтував інших хлопчиків, які були молодші. Я не хочу говорити про це», — сказав один випускник дитячого інтернату.
«Мого друга ґвалтували в дитячому інтернаті, проте поліція ніколи не приходила. Я зустрічаю багато сиріт на вулиці, які втекли з дитячих будинків тому, що працівники закладів залякували їх», — розповів інший.
Сироти закінчують дитячі інтернати, скаржачись на працю на ділянках ферм, якими володіють дитячі інтернати, до 12 годин вдень. Дехто розповів, що їх били, якщо вони відмовлялися виконувати призначену їм роботу, а інших відправляли додому з працівниками закладу куховарити та прибирати в їхніх будинках без оплати праці.
Потік доходів, який виник за рахунок ізольованих сиріт, що простягається аж до так званого благодійного туризму та сирітських канікул — є більш ніж сумнівним, так само як і неконтрольовані програми, на основі яких представники західних країн з добрими намірами платять волонтеру в дитячому інтернаті за кілька тижнів роботи або забирають дитину з дитячого інтернату в свій дім на час канікул.
Безперешкодний доступ до вже емоційно нестійких дітей в подальшому піддає їх загрозі з боку торговців людьми та педофілів. Міжнародна організація із захисту прав людей з обмеженими можливостями опитала одну сім’ю Сполучених Штатів, яка заплатила 2 900 доларів США хазяїну двох молодих українських дівчат без будь-якого домашнього візиту чи перевірки біографічних даних.
Є безліч досліджень соціології та прав дітей, які документально підтверджують багато небезпек та обставин зростання дітей в дитячих інтернатах та закладах по всьому світу. Однак торгівля дітьми, які живуть в притулках, є проблемою не тільки в Україні, а й глобальною.
Жодний донор ніколи не міг націлено сприяти такому жахливому злочину. Однак переправлення потоку грошових коштів як допомоги незахищеним сім’ям — замість фінансування дитячих інтернатів — саме те, що робиться.
Лорі Ахерн
Джерело.
Ця сторінка безкоштовно перекладена бюро перекладів ProTranslate.
