Я допоможу!


12 липня 2019 р. Уляна Белей, Любов Оробець, Ігор Човпило та Василь Рибарук (12 вересня 2019 р. Василь вирішив повернутися до інтернату, а замість нього в Оселі поселилася Яна Хазанюк) — четверо молодих людей, старших сиріт з інвалідністю, які раніше були підопічними соціальних інтернатів, поселилися у будинку підтриманого проживання “Оселя Віри, Надії, Любові” у невеликому містечку Обертин (презентаційне відео про Обертин) на Івано-Франківщині. Це перший в Україні будинок підтриманого проживання, фінансування якого здійснюється за механізмом соціального замовлення.
 
У створенні “Оселі Віри, Надії, Любові” допомогли чимало благодійників, волонтери, адютори. Генеральним партнером Оселі є організація Ukrainian Women in Business (Чикаго, США), а іншими найбільшими доброчинцями — меценат Богдан Станіславський, Українське греко-католицьке душпастирство в Норвегії, компанія Otaman Trans Group та благодійний фонд Ukraine Charity.


 
Як все починалося?
 
Ідея створення будинку підтриманого проживання (разом з нею — прагнення не “винаходити велосипед”, не продовжувати “війну з вітряками” в інтернатах радянського зразка, а запозичувати світовий досвід) виношувалося поступово. Волонтери, почавши навідуватись до дітей та старших мешканців інтернатів, спершу допомагали “класично” - привозили одяг, іграшки, інші необхідні речі. Однак, дуже швидко стало зрозуміло, що матеріальні потреби є другорядними, адже діти та молоді мешканці інтернатів потерпають через ізольованість, масовість та переповненість інтернатів, відсутність доступу до освітніх, психологічних та інших необхідних послуг, неналежний рівень медичного обслуговування. Після того, як волонтерам сповна розкрилася уся картина того, яким насправді є існування (адже життям це назвати неможливо) людей в інтернатах, курс на створення будинку підтриманого проживання вже був незмінним. 1 вересня 2017 р. Українська благодійницька мережа придбала (за приблизно 6000 доларів США) невеликий будиночок у доброму стані. Після виконання ремонтних робіт та першочергових заходів з облаштування будинку та присадибної ділянки вдалося створити затишне сучасне помешкання, загальна площа будинку склала 125 метрів квадратних (2 спальні кімнати, вітальня, кухня, ванна кімната, асистентська кімната).


 
Що таке підтримане проживання?
 
Підтримане проживання – це передовий світовий досвід влаштування людей з інвалідністю у невеликі будинки (спільноти, квартири тощо). На відміну від інтернатів у спільноті проживає невелика група (до 8-ми осіб чи навіть менше). Мешканці спільноти мають змогу зростати особистісно, організовувати свій побут та приймати інші рішення щодо влаштування свого життя. Вони інтегровані у громаду, тобто можуть брати участі у її житті. Мешканці будинку підтриманого проживання можуть отримати освіту, працювати як всередині спільноти, так і поза її межами, самостійно заробляючи кошти, обирати хобі та користуватися іншими суспільними благами як вільні люди. 


 
Чому Оселю створено саме в Обертині?
 
Найперша причина – громада містечка Обертин ЄДИНА, яка запросила створювати будинок (тоді як абсолютна більшість інших громад проігнорували наші звернення). Невелика громада є значно гнучкішою та швидшою у реакції на те, що відбувається на її території. Наприклад, коли мешканці Оселі з якихось причин не йдуть до церкви у неділю чи їх тривалий час не помічали в містечку, їх одразу запитують: “А що сталося? Ми вас не бачили...”. Чи можливо таке у великому місті? Про важливі події у малих громадах дізнаються дуже швидко. Одне з найважливіших завдань – не просто створити спільноту, але й інтегрувати її у громаду, тобто мешканці спільноти з часом повинні відчувати себе у громаді як вдома, а громада – має тяжіти до поваги, взаємної підтримки людей з інвалідністю, а не жаліти їх, давати їм «подачки» чи зневажливо до них ставитися. Чим меншою є громада, тим простіше спрямовувати у потрібне русло ці непрості на початку відносини. Разом з тим, громада не може бути надто малою, оскільки необхідною є певна інфраструктура (школа, лікарня, будинок культури, пошта, підприємство, на якому можна працювати тощо). Саме тому ми віддали перевагу середній (навіть ближчій до меншої) за розміром громаді. У великому місті могли б стикнутися з такими явищами, коли прохання, адресоване наче тисячам його жителів, водночас не буде почуте ніким конкретно, або ж коли сусіди спільноти не знали б (чи навіть не воліли знати) її мешканців – своїх сусідів з інвалідністю. Іншими причинами також є те, що у невеликій громаді простіше придбати нерухомість (теперішній будинок площею 125 метрів квадратних та господарські будівлі, зокрема літню кухню, ми придбали усього за 6000 доларів), а також знайти людей, які б могли працювати асистентами. Шукаючи локацію для розміщення спільноти, зверталися офіційно до десятків громад, але в абсолютній більшості випадків не отримували ЖОДНОЇ відповіді.


 
Хто проживає разом з мешканцями Оселі?
 
Мешканці Оселі не проживають самостійно, з ними постійно перебуває – асистент (найманий працівник). Його роль – допомагати в побуті (у приготуванні їжі, дотриманні гігієни, прибиранні тощо), пересуванню до місця роботи чи навчання тощо. Власне тому й називають цей формат «підтриманим проживанням», тобто людина з інвалідністю проживає у громаді, вільно, але із потрібною підтримкою. При цьому рівень такої підтримки є індивідуальним, вона має закінчуватися рівно там, де починаються власні можливості людини. Наразі в Оселі працює 4 асистенти (за графіком роботи “одна доба через три доби” або “дві доби через шість діб”). Також в Оселі запроваджуємо формат роботи, за яким асистенти можуть брати на роботу своїх дітей, що є дуже актуальним для жінок, які мають дітей з інвалідністю, однак через це не можуть працювати (мова йде про тих молодший чи старших дітей, яких можна брати з собою на роботу в будинок, для тимчасового, тобто на час роботи, проживання в будинку).


 
Хто фінансує Оселю?
 
Першочергові потреби Оселі (зокрема, витрати на заробітну плату асистентів, харчування мешканців) фінансуються за механізмом соціального замовлення надання послуги підтриманого проживання Департаментом соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації (з коштів обласного бюджету). Таку модель фінансування соціальної послуги підтриманого проживання в Оселі було запроваджено вперше в Україні. Цей новий для України механізм давно працює, зокрема, у країнах Європи, а його суть зводиться до проведення закупівлі у соціальній сфері, тобто державний чи місцевий орган, який відповідає за соціальну політику, оголошує конкурс, в якому можуть брати участь організації, спроможні надавати потрібну послугу. Організації, яка стає переможцем конкурсу, виділяють необхідне фінансування. Будинок Оселі, інші необхідні для поселення роботи та послуги, були оплачені виключно за благодійні кошти або передані благодійниками. Іншими джерелами фінансування Оселі можуть бути, наприклад, кошти, самостійно зароблені мешканцями, їхні соціальні виплати. В Оселі, на відміну від інтернатів, мешканці мають змогу користуватися певними пільгами, наприклад правом на отримання субсидії на житлово-комунальні послуги.

Документи на будинок

Останні зміни: 31.10.2019
Є запитання або потрібна допомога?
Зв’яжіться з нами
en uk
Ваш браузер застарів!

Оновіть свій браузер щоб бачити цей сайт коректно. Оновити мій браузер

×